Чорна сторінка історії

18 листопада 1932 року вийшли постанови ЦК КП(б)У «Про заходи щодо посилення хлібозаготівель» і політбюро ЦК КП(б)У «Про ліквідацію контрреволюційних гнізд та розгром куркульських груп», які ще більше посилили репресивні заходи щодо українських селян. Спланована конфіскація у них урожаю зернових та усіх інших продуктів харчування призвела до їх вбивства голодом, апогей якого припав на травень-червень наступного року.
«В колгоспах, які незадовільно виконують план хлібоздачі, колгоспникам, котрі мають посіви зернових на присадибних ділянках, повністю зарахувати все отримане ними зерно в рахунок натуральної видачі по трудоднях з вилученням надлишково виданого хліба на викинання плану хлібозаготівлі [...] Накладання штрафу не звільняє колгосп від повного виконання встановленого плану хлібозаготівлі [...] Віддавати під суд на основі декрету від 7 серпня, як розкрадачів державного і суспільного майна, комірників, бухгалтерів, обліковців, завгоспів і зважувальників, які приховують хліб від обліку і подають хибні облікові дані з метою полегшення крадіжок і розкрадання» — Постанова політбюро ЦК КП(б)У «Про заходи щодо посилення хлібозаготівель», 18 листопада 1932 року
На виконання прийнятої того ж, 18 листопада, постанови політбюро ЦК КП(б)У «Про ліквідацію контрреволюційних гнізд та розгром куркульських груп» вже через чотири дні голова ДПУ УСРР Станіслав Раденс розробив оперативний план з виявлення «контрреволюційних гнізд» і розгрому «куркульських груп», що «ведуть активну боротьбу проти хлібоздачі» і «організовують розкрадання колгоспного хліба».